Національний парк «Ламінгтон» розташувався на однойменному плато на хребті Макферсон на кордоні штатів Квінсленд і Новий Південний Уельс в 110 км від Брісбена.
Парк знаменитий своєю дивовижною природою – дощовим лісом, стародавніми деревами, водоспадами, захоплюючими дух видами, що відкриваються з гірських перевалів, різноманітністю тварин і птахів. Він є частиною об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Дощовий ліс Гондвани». Більша частина парку розташована на висоті 900 метрів над рівнем моря всього в 30 км від берега Тихого океану. Плато і гори «Ламингтона» і довколишнього національного парку «Спрингбрук» - це залишки величезного вулкана Твід, якому більше 23 мільйонів років!
Протягом як мінімум 6 тисяч років у цих горах жили місцеві аборигени. Зниклі племена вангеррибурра (wangerriburras) і нерангбаллум (nerangballum) вважали плато своїм будинком, але близько 900 років тому аборигени почали залишати ці місця. Першими європейцями, що досліджували територію парку, були капітан Патрік Логан і Алан Каннінгем в середині 19 століття. Незабаром тут почалася інтенсивна видобуток лісу.
У 1890-х роках місцевий активіст Роберт Мартін Коллінз закликав уряд захистити ці ліси від вирубування, він навіть звертався до парламенту, але помер до того, як хребет Макферсон був узятий під охорону. Пізніше ще один активіст, Ромео Лэйи, організував кампанію з організації першої в штаті Квінсленд охоронюваної території на хребті. Національний парк «Ламінгтон» був створений у 1915 році і отримав ім'я на честь Лорда Ламингтона, губернатора Квінсленда з 1896 по 1902 роки.
Первозданні гірські ландшафти, водоспади, печери, дощовий ліс, порослі вересом степу, мальовничі бухти, величезна різноманітність диких тварин та одні з найкращих в Квінсленді туристичних маршрутів – все це знаходиться під охороною в національному парку «Ламінгтон». У 1979 рік парк відвідав знаменитий британський телеведучий Девід Аттенборо для зйомок документального фільму «Життя на Землі».
Багато рослин парку не зустрічаються більше ніде на землі, наприклад мирт Ламингтона, очанка Маунт Меріно і витривала маргаритка, яка збереглася з часів останнього льодовикового періоду. Тут також можна побачити рослини, що знаходяться під загрозою зникнення, наприклад плямисту орхідею.
Територія парку – одне з найбільш важливих в регіоні місць існування диких тварин, у тому числі рідкісних і перебувають під загрозою зникнення, таких як фіговий папужка Коксена, східна щетинкоклювка, лірохвіст Элберта, птицекрылка Річмонда. Блакитний річковий рак Ламингтона зустрічається тільки на плато Ламінгтон в ставках та річках на висоті 450 метрів над рівнем моря. Серед інших рідкісних мешканців парку – поперечно-смугаста жаба Флі, гігантська смугаста жаба і каскадна деревна жаба.
«Перлини» парку – понад 500 водоспадів, у тому числі Элабана-фоллз і Раннинг-крик-фоллз у південній частині, які скидаються в майже вертикальний каньйон.
У парку добре розвинена мережа туристичних стежок – понад 150 км було прокладено ще у часи Великої Депресії, причому вони прокладені таким чином, що гуляють по ним туристи ніколи не відчувають себе запыхавшимися. Там, де були неминучі гористі схили, замість крутих стежок були споруджені сходинки. Деякі стежки досить короткі, на освоєння інших може піти до 7 годин. Один з найпопулярніших туристичних маршрутів – 23-кілометровий Прикордонний – проходить прямо по кордону між штатами Квінсленд і Новий Південний Уельс вершині хребта Макферсон.