Географічний центр Європи – це гіпотетична точка, яка вказує на географічний центр Європи. Розташування центру залежить від визначення європейських кордонів, а також від обраної методики підрахунку. Крім того, впливає і наявність включення віддалених островів в списку самих крайніх точок європейської території. Саме з цих причин на звання європейського географічного центру претендують місця: точка недалеко від села Ділове, точка до південно-заходу від Полоцька, село Пурнушкяй поруч з Вільнюсом, Суховоля (північно-східна частина Польщі), точка в центральній Словаччині – село Крагуле.

Перша спроба визначення географічного центру робилася в 1775 році Шимоном Антоні Собекрайским – картографом і астрологом Августа Понятовського – короля Речі Посполитої. Тоді вирішили, що центральна точка розташована в місті Суховоля, а саме на ринковій площі в західній частині Литовського князівства.

У 1885-1887 роках дослідники-географи з Австро-Угорської імперії вирішили провести геодезичне дослідження галузі у Закарпатті для того, щоб визначити місце будівництва залізниці. Дослідження показали, що центр Європи може перебувати в Верхнетисенской улоговині.

У 1900-х роках німецька імперія почала проводити власні розрахунки. Вчені встановили, що австрійські вимірювання були помилковими. Німецькі дослідники вважали, що європейський центр знаходиться у місті Дрезден – столиця Саксонії, недалеко від церкви «Фрауенкірхе».

Після завершення Другої світової війни радянські вчені встановили, що версія австрійців була правильною і тоді знак, розташований в Рахові, був перероблений. 27 травня 1977 року поруч зі старим знаком була побудована стела в 7, 2 метра заввишки.

У 1989 році французькі вчені національного інституту географії визначили знаходження європейського географічного центру. Ним виявилася точка недалеко від Вільнюса (26 км на північ) в селі Пурнушкяй. При роботі вчені користувалися науковим методом центрів гравітації.

Після того, як місце розташування центру було знайдено, виникло питання про його позначенні. Найперший знак європейського географічного центру був встановлений у 1991 році, який являв собою кам'яну кладку з плитою. Точка була розташована на пагорбі недалеко від Бярнотай. Але до нас цей пам'ятник не зберігся. Лише пізніше, завдяки працям суспільства литовських географів, в області центру знайшов своє місце знайдений на довколишніх полях 9-тонний камінь. Географи прикріпили металеву панель з відповідним написом.

У наступному році для збереження навколишнього середовища європейського географічного центру, литовський Верховна Рада заснувала спеціальний картографічний заповідник, присвячений центру Європи. В зоні розташування заповідник знаходиться озеро Гирийос, а також Алкакальнис – жерственная гора з поховання язичників і Бярнотское городище. З одного боку заповідник оточує ліс. Бярнотское городище вважається одним з найстаріших у всій Литві. Є припущення, що ще в 1-5 століттях на його місці була розташована оборонна фортеця. Тут археологами були виявлені глиняні та керамічні уламки кераміки.

До числа можливих центрів Європи відноситься і Крагуле – словацьке місто, розташований неподалік від Кремниці. Зараз в цьому місці діє гірськолижний курорт. На місці, яке вважається центром, стоїть пам'ятний камінь, а також в місті є готель під назвою «Центр Європи».

У травні 2004 року було відкрито географічний центр Європи. Ця подія сприяла вступу Литви до Євросоюзу. Була створена скульптурна композиція автором Гедімінасом Йокубонисом. Це була виготовлена з білого граніту колона, у верхній частині якої розташована зоряна корона.

В кінці травня 2008 року в місті Полоцьк був зведений ще один монумент – пам'ятний знак. Дана інформація про географічному центрі Європи була знайдена білоруськими вченими, що підтвердили російські вчені. Але, незважаючи на це, на самому знаку вказані зовсім інші координати, які говорять про те, що географічний центр розташований у місті Полоцьк.