«Таверна Френсіса» - це музей і ресторан, що зберігають пам'ять про ключові події американської історії. У невеликому скромному будиночку, оточеному зараз хмарочосами, відбулися події, що визначили обличчя країни.

Будівля це задовго до американської революції (в 1719 році) побудував французький гугенот Етьєн де Ленсі. У 1762 році будинок придбав ресторатор Семюел Френсіс і влаштував тут таверну.

Заклад швидко здобуло популярність, в ньому зустрічалися «сини свободи», прихильники незалежності американських колоній. В ті часи таверни часто ставали центрами тяжіння для різних спільнот: під час застілля були засновані, наприклад, Нью-Йоркська торгова палата та Бібліотечне товариство. Однак патріоти збиралися в таверні недовго: під час війни за незалежність Нью-Йорк став головною базою англійських військ. В цей час таверна працювала нерегулярно, відомо, що в 1780 році колоніальний губернатор Тайрон дав тут звана вечеря за участю британських генералів.

У 1783 році саме тут велися переговори з англійцями про порядок евакуації їх військ. Нью-Йорк став останнім містом, яке покинули окупанти, і 4 грудня 1783 року переможний головнокомандувач Континентальної армії Джордж Вашингтон запросив своїх офіцерів в таверну «Френсіс» – прощатися. Авторитет Вашингтона в цей момент був такий, що він міг зберегти владу. Але він подав у відставку всього через дев'ять днів після відплиття останнього корабля англійців і, ставши приватним громадянином, пішов у свій маєток.

Прощання відбувалося у Довгому залі – тут зараз відтворена обстановка того часу: прості столи і стільці, прапори. За спогадами сучасників, Вашингтон потиснув руку кожному офіцеру і сказав, що його серце повно любові і вдячності їм.

На цьому революційна історія таверни не закінчилася. Після обрання Джорджа Вашингтона президентом США в маленькому будинку протягом року розташовувалися департамент закордонних справ, казначейство і військове міністерство. Коли ж столицю перевели у Філадельфії, державні установи покинули будинок, і тепер уже ніщо не заважало завсідникам таверни.

У XIX столітті будівля не раз горіло, його перебудовували, тепер воно мало нагадувало оригінал. В 1900 році його навіть збиралися знести, але не захотіли «Дочки американської революції» – жіноча патріотична організація. У 1907 році будівлю реконструювали, намагаючись відтворити його історичний вигляд (достовірно зробити це виявилося неможливим: креслення і зображення не збереглися).

Зараз тут розташовані таверна, ресторан і музей. В колекції музею – прапори епохи війни за незалежність, портрети Вашингтона, відтворений зал, в якому губернатор Джордж Клінтон давав обід на честь Джорджа Вашингтона. У таверні і ресторані – пиво не гірше того, що пили тут офіцери Континентальної армії, зі сльозами на очах проводжав свого командира.