Музей кіно в Берліні вперше відкрився ще в 1963 році, а його творцем вважають одного з відомих німецьких режисерів – Герхарда Лампрехта. Метою створення музею, який спочатку вважався не тільки кіно, але і телевізійним, було привернення уваги туристів до сучасних технологій, що дозволяє знімати фільми. Однак, як не дивно, музей був в незавидному положенні, поки його не «переселили» в один з найбільш знаменитих центрів німецької столиці – SonyCenter. Потсдамська площа перетворилася, на ній виріс комплекс з металу і скла з численними розважальними закладами і магазинами, власною інфраструктурою.
З початком нового життя музей, виконаний в сучасній стилістиці, став одним з найбільш відвідуваних, а в 2006 році йому присвоїли статус Національного кінематографічного архіву. Сьогодні в його сховищах налічують трохи менше тринадцяти тисяч фільмів, унікальних не лише для німецького кіно, але і для світового. З цікавих експонатів варто відзначити одну з найбільших у світі колекцій квитків на кіносеанси за різні роки. Також тут зібрані плакати, постери, афіші – загалом, рекламна продукція, по якій можна навіть вивчати рекламне справу в Німеччині.
Сам музей складається з 13 залів, в яких поетапно розкрита історія кіно, що має в Німеччині дуже яскраве розвиток. Окремо варто згадати про колекції техніки: кіноапарати, якими знімали самі перші фільми сусідять тут із сучасними цифровими, а крім того, усі охочі можуть спробувати себе в ролі оператора. Одна з культових німецьких кинофигур – Марлен Дітріх удостоєна честі окремої виставки, в якій показані всі розділи її творчості: і до-і повоєнні.
За задумом архітекторів і дизайнерів нову будівлю музею радує відвідувачів дивовижним поєднанням сучасних матеріалів, гри світла, дзеркал і спецефектів.
Я можу доповнити опис