Палац-готель Бусаку – розкішний готель, розташований в гірській місцевості Сьєрра-ду-Бусаку, національному лісі-заповіднику, який знаходиться на півночі Португалії. Територія навколо палацу Бусаку раніше належала монастирю босоногих кармелітів, заснованому в 1628 році. Ченці не тільки побудували монастир, але й також створили розкішний сад, де росли різні види рослин і дерев.

В кінці 17 століття на території були побудовані капели. Частина монастиря, включаючи каплицю з запрестольными образами в стилі бароко, криту галерею і кілька чернечих келій, збереглася до нашого часу і знаходяться поруч з готелем. Біля входу в старовинний монастир висить меморіальна дошка, присвячена битві при Бусаку, яка служить нагадуванням про те, що віконт Веллінгтон, який пізніше став герцогом Велінґтоном, провів ніч у монастирі після битви 27 вересня 1810 року.

Кармеліти покинули Бусаку в середині 19 століття, оскільки релігійний орден у Португалії був ліквідований. Пізніше планувалося перетворити старовинний монастир в королівську резиденцію королеви Марія Піа, дружини короля ЛуишаІ, але із-за політичної ситуації, було вирішено перетворити палац в готель.

Імовірно палац-готель був побудований між 1888 і 1907 роками. Першим архітектором був італієць Луїджі Маніні, яким оформив палац в стилі нео-мануеліно. Внутрішні кімнати прикрашені розкішними порталами в такому ж стилі. Стіни декоровані відомої в Португалії плиткою «азулежу» під керівництвом Хорхе Колацо і відображають різні історичні події, наприклад, битву при Бусаку.