Карлстенская фортеця, розташована у муніципалітеті Бохуслен, на острові Марстрандсен, в 19-му столітті була відома в усьому світі як одна з найбільш сильних і найбільш укріплених в Європі.

Після того, як у 1658 році був укладений мир в Роскілле, Бохуслен відійшов до Швеції. Місто довгий час був великим торговим центром, а завдяки тому, що порт протягом року практично ніколи не замерзав, тут розмістилася і частина шведського флоту. Щоб захистити Марстрандсен, Карл X вирішив звести на острові фортифікаційні споруди. Розробити проект майбутньої фортеці було доручено інженерові Юхану Верншельду. Спочатку в 1658 році на острові було зведено імпровізовані дерев'яні укріплення, завдяки яким у 1659 році шведам вдалося відбити атаку норвезьких військ. У 1666 році почалося будівництво кам'яної фортеці. У 1780-1783 роках були проведені будівельні роботи у вежі Карлстен, за підсумками яких вона могла служити ще і як маяк. Більш того, це був перший маяк у світі з обертовим дзеркальним пристроєм.

Практично з перших років свого існування Карлстенская фортеця служила в'язницею для політичних в'язнів, так і для особливо небезпечних злочинців. Наприклад, тут впродовж 26 років утримувався найвідоміший шведський грабіжник і авантюрист Лассе-Майя. Незважаючи на те, що до 1855 році всіх ув'язнених перевели в Гетеборг, Карлстен ще довгий час залишався відомий в народі як "фортеця ув'язнених".

У зв'язку з тим, що у другій половині 19-го століття парові морські судна практично повністю замінили вітрильні, а війна з Данією стала менш вірогідною, важливість Карлстенской фортеці різко впала. Саме тому було прийнято рішення перевести артилерійський полк з Карлстена в Ваксхольмскую і Карлсборгскую фортеці. У 1906-1937 роках частину приміщень фортеці було в користуванні Марстрандской школи юнг. Використання фортеці в оборонних цілях остаточно було припинено в 1993 році.