Військове кладовище у Гродно було організовано в 1888 році. Тут знайшли останній притулок солдати різних національностей і різних армій. Ця земля навіки примирила їх після смерті.

На кладовищі є Алея Героїв Радянського Союзу. Скромні червоні керамічні таблички з золоченими іменами і геройською зірочкою, а поряд з кожним меморіалом - за стрункою білої берізки. Навколо доглянутий зелений газон і блакитні ялини. Ось і вся слава героям.

Строгий бетонний квадрат братської могили. З боків – білі мармурові плити з іменами солдатів і офіцерів, загиблих під час Великої Вітчизняної війни. Імен кілька десятків.

Поруч – поховання польських солдатів. Тут ховали військових у 1918-1939 роках. Акуратне зелене поле з кам'яними католицькими хрестами, по-військовому охайне і скромне. Дивно виглядає це поле смерті на тлі мирних житлових будинків.

Хрест, а під ним земля з Катині. Чорна мармурова плита з десятками імен. Тут завжди вінки і свіжі квіти.

Найдавніше поховання – каплиця над могилою генерал-майора російської армії, предводителя дворянства Гродненського повіту і почесного мирового судді Гродненської округи Олександра Олександровича Руссау.

Поховані тут і червоноармійці, які брали участь у боях за Київ у вересні 1939 року.

На цьому цвинтарі поховані також і німецькі солдати, які загинули на полях боїв у Першу і Другу світові війни.

За кладовищем доглядають як муніципальні служби, так і волонтери з місцевих і зарубіжних молодіжних патріотичних клубів. На могили воїнів приїжджають хлопці з Польщі та Німеччини.