Пам'ятник коту Пантелеймону відноситься до числа найбільш оригінальних і незвичайних київських пам'яток. Встановили пам'ятник у 1998 році неподалік від ресторану Остерія Пантагрюель і Золотих воріт. Ресторан був обраний невипадково, оскільки саме тут на початку 90-х років жив кіт Пантюша, що був символом ресторану. На жаль, під час пожежі в ресторані кіт загинув, і саме в його честь було вирішено встановити пам'ятник. Автором проекту став скульптор Богдан Мазур, а кошти на пам'ятник були зібрані друзями ресторану і його постійні клієнти. У первісному варіанті біля кота сиділа пташка, але її неодноразово спилювали туристи на сувеніри, так що тепер кіт Пантелеймон стоїть на самоті. Оскільки цей монумент дуже нестандартний, його нерідко порівнюють з шотландським пам'ятником псу Боббі, який після смерті господаря невідлучно жив на його могилі.

Незважаючи на те, що пам'ятник коту Пантелейммону відноситься до молодих пам'яток, навколо нього вже склалося кілька легенд. Одна з них безпосередньо перегукується з пожежею. Згідно з легендою, кіт встиг попередити всіх відвідувачів ресторану про небезпеку, проте сам не встиг врятуватися. За іншою легендою пам'ятник встановлено зовсім не коту Пантелеймону, а ще більш відомому коту Бегемотові, який є персонажем булгаковського роману "Майстер і Маргарита". Цей пухнастий звір у багатьох жителів міста асоціюється саме з романом Булгакова, що цілком зрозуміло, однак, нічого спільного з "Майстром і Маргаритою" він все-таки не має, оскільки це пам'ятник реального, а не книжному, коту.

Серед деяких відвідувачів пам'ятника навіть існує повір'я, що варто покласти йому під лапу монетку, одночасно взятися за хвіст і вухо, загадати бажання – і воно з високою часткою ймовірності збудеться.