Пам'ятник «Шведам від шведів» був споруджений в 1909 р. під Полтавою біля села Побиванка, неподалік від північної межі поля Полтавської битви.

Вперше питання про увічнення пам'яті загиблих шведських воїнів був піднятий в 1890 р. у шведській пресі, коли майором Клаусом Грилем була опублікована стаття в одній з місцевих газет з проханням зібрати кошти на пам'ятник, який планували поставити на полі Полтавської битви.

Не дивлячись на те, що цю ідею підтримав тодішній король Швеції Оскар II, вона у буквальному сенсі розколола суспільство, тим самим, викликавши бурхливі обговорення в пресі. Одні вважали зведення монумента ганебним визнанням своєї поразки, а інші стверджували, що поки над могилою останнього загиблого воїна не буде встановлено хрест, війну можна вважати закінченою.

За зібрані всією країною гроші на каменоломні Ваневикс (Смоланд) був замовлений величезний гранітний камінь висотою 6 метрів і вагою в 20 тонн. Оплатив доставку монумента в Полтаву, а також всі інші роботи з його встановлення, шведський бізнесмен Еммануель Нобель - племінник Альфреда Нобеля. Автор пам'ятника - Теодор Лундберг.

Згідно з легендою, російськими властями було висунуто вимогу - на шведському пам'ятнику не повинно бути ні барельєфів, ні скульптур, ні інших прикрас. Шведи виконали вимогу, проте кожен рік в день Полтавської битви з самого ранку, коли перші промені сонця падають на рожевий граніт, на пам'ятнику проявляється силует скорботної жінки.

З двох сторін величезного моноліту розміщена пам'ятна напис російською та шведською мовами, яка говорить: «В пам'ять шведам, які загинули тут у 1709 р., встановлений співвітчизниками в 1909 р.». Невеликий скіс на верхній частині моноліту, у скандинавських народів символізує глибоку скорботу.