До 1845 році у православ'я перейшло приблизно 120 латишів, у зв'язку з чим єпископу Філарету у січні 1845 року I було надіслано прохання про те, щоб виділити прихід для здійснення служб на латиською мовою. Відповідь на прохання був отриманий у квітні цього ж року. Вирішено було надати Ризьку цвинтарну Покровську церкву парафії. Перше богослужіння, яке провів священик Яків Михайлов, відбулося 29 квітня 1845 року. Цей священик служив у храмі до 1859 року.

У 1842 році Св.Синод дає дозвіл батькові Якову Михайлову керувати роботами щодо переведення православних книг на латиську мову. За один рік своєї роботи батько Яків приєднав до православ'я понад 1500 осіб. В 1859 році, після похорону священика Якова Михайлова, на службу в цю церкву запросили священик Яунпилского парафії ієрей Василь Рейнхаузен. Він прослужив тут 20 років.

У 1858 році відбулося відділення Покровського храму від Олександро-Невської церкви та об'єднання латиського і російської парафій в єдиний прихід. Після такого об'єднання кількість парафіян зросла до 1200 осіб. Служби стали проходити на змішаному слов'янсько-латиською мовою.

У 1867 році на кошти, які були надані урядом для потреб парафії, була споруджена друга цвинтарна церква – Вознесенська, розрахована на 500 осіб. В кінці 1875 року в Покровській церкві сталася пожежа, яка знищила храм. У 1879 році був освячений новозбудований Покровський храм, після чого в нього переходить російська частина приходу. Латвійська прихід залишається у Вознесенському храмі, в якому богослужіння починають проходити на латиською мовою.

У 1896 році прийняли рішення про розширення Вознесенського храму, так як прихід зростає настільки, що існуюча церква не вміщає в себе всіх парафіян. Перебудова храму здійснювалася за проектом єпархіального архітектора в. І. Лунського. У 1909 році в церкву було проведено електрику.

У роки радянської влади Вознесенський храм був діючим, тут регулярно проводилися богослужіння, хоча храм намагалися закрити. Починаючи з 1993 року завдяки старанням старости парафії, а також парафіянам, які здійснюють пожертви в храмі проводяться ремонтно-відновлювальні роботи. Під час ремонту було замінено дах і центральний хрест. Був встановлений новий дзвін, цікавим фактом є те, що сума, необхідна для його покупки, була зібрана за дві неділі, причому як раз стільки, скільки і коштував дзвін. Крім того, замінили зовнішні вікна, а також замінили систему опалення на газове.

Кілька років тому в храмі знову розпочала свою роботу Недільна школа, причому заняття проводяться для різних вікових груп. Крім того, проводяться тематичні дитячі табори, під час яких діти і батьки вчаться, ліплять, малюють, вчаться піклуватися один про одного, ходять в похід, займаються спортом. У 2001 році під час богослужіння на престольне свято було помічено, що ікона Іверської Божої Матері, що знаходиться в іконостасі, мироточить. У 2007 році виповнилося 140 років з дня побудови церкви Вознесіння Господнього, а в 2008 році – 140лет з дня її освітлення.