Вілла Джулія – побудована за ініціативою Папи Римського Юлія III у 1551-1553 рр. на тодішній околиці міста. Сьогодні в будівлі розміщується Національний музей етруської культури, в якому зберігається значне зібрання творів мистецтва і артефактів епохи етрусків.

Папа Юлій III, високоосвічений цінитель мистецтва, доручив будівництво вілли Джакомо Бароцци да Віньола. Однак німфеум (невелике святилище, присвячене водним німфам) і ряд інших садових будинків були виконані Бартоломео Амманнати під керівництвом самого Джорджо Вазарі. Крім цього на віллі один час працював і великий Мікеланджело.

Юлій III був особисто зацікавлений у будівництві та оздобленні вілли, тому витрачав на це чималі кошти. В результаті будинок став одним із найвидатніших зразків стилю маньєризм в архітектурі. Після смерті Папи його наступник Павло IV, передав головна будівля вілли і частина саду у власність Апостольської Палати. У 1769 році вілла була відреставрована, а через сторіччя – конфіскована урядом Італії. На початку 20-го століття в будівлі розмістився Національний музей етруської культури.

До наших днів лише частина Вілли Джулія зберегла свій первісний вигляд, у тому числі – три виноградника, що простягнулися до Тибру (Юлій III часто відвідував їх на човні). Вілла за традицією мала парадний вхід (з боку вулиці Віа Фламиниа) і другорядне, з боку саду. Звернений у бік міста двоповерховий фасад досить сумний: в центрі розташована багато прикрашена деталями тріумфальна арка, а по боках від неї – доричні колони. На задньому фасаді вілли напівкругла лоджія підноситься над трьома внутрішніми двориками. Там же розташована «казина» - невелика прибудова, через яку відвідувачі потрапляють на віллу. Особливу увагу звертає на себе німфеум, призначений для обідів на свіжому повітрі під час літньої спеки. Це трирівневе будова з мармуровими статуями, що зображують річкових богів, зведена навколо фонтану Аква Верджине. Фонтан був зроблений за проектом Вазарі і Амманнати (джерело води для нього, акведук Аква Верджине, також постачає фонтан Треві).