Богоявленський храм у селі Товмачі був побудований в 1825 році. Перша згадка в літописі про село Товмачі відноситься до середини 16 століття. В цей час тут стояли дві дерев'яні церкви: в честь Різдва Пресвятої Богородиці та в честь Миколи Чудотворця. В кінці 16 століття під час литовської навали церкви були спалені. У «смутний час» з-за голоду, мору, литовських набігів, наслідків опричнини, населення цих місць вимерло, або пішло на південь. Земля тут була порожня майже півстоліття: поля заростали, села руйнувалися.

На запрошення царя Олексія Михайловича в 17 столітті сюди переселилися карели, залишаючи захоплена шведами Західну Карелію. Вони йшли з рідної землі через насильного звернення їх у лютеранство, з-за величезних податків та інших утисків. З приходом карел життя у Тлумачі відродилася. Другим народженням села Товмачі вважається середина 17 століття. Карели були відмінними теслями, вони добре будували і вдома, і храми.

У 1729 році в селі було дві дерев'яні церкви. Одна – на честь Богоявлення, друга – Богородицко-Микільська. При кожному храмі була дерев'яна дзвіниця з трьома дзвонами. До 1729 року Товмачі належали графу, президенту адміралтейств-колегії Ф. М. Апраксину, тому храми села користувалися його благотворениями. З часом дерев'яна Богоявленська церква занепала, а потім згоріла. І в 1789 році на її місці була зведена нова дерев'яна однойменна церква.

У 1825 році у Тлумачі збудували новий мурований храм, який і дійшов до нашого часу. Дерев'яну церкву з дзвіницею перенесли на старовинне карельське кладовищі, в 1836 році вона була освячена на честь Казанської ікони Богородиці (вона була розібрана в 1940-х роках).

У кам'яному Богоявленському храмі було три престоли: на холодній частині храму (під куполом) – на честь Богоявлення Господнього, у трапезній праворуч – на честь Різдва Богородиці, зліва – на честь Миколи Чудотворця.

Храм був побудований в стилі «ампір» з граніту та цегли. Його прикрашали рельєфні напівколони і інші елементи декору. Храм відзначався розписами, як всередині, так і зовні. Чотириярусна дзвіниця вінчалася витонченим шпилем. Купол храму був блакитним з бронзовими зірками. У толмачевской церкви були ікони, принесені карелами зі своєї батьківщини з церков, де вони були парафіянами.

В іконостасі Богоявленської церкви знаходився образ Миколи Чудотворця, який був висічений на кам'яному хресті. Хрест цей, за переказами, був знайдений пастухами поруч зі старим кладовищем. На цьому місці була побудована каплиця, де і стояло зображення святителя. Після того, як каплиця зруйнувалася, образ перенесли в церкву.

У 1901 році до Толмачевскому приходу відносилося 4287 людина. При Богоявленської церкви був гарний хор півчих, в ньому співали місцеві жителі, які володіли гарними голосами.

Колись церква була обнесена чавунної литої огорожею з трьома входами з візерунковими кованими воротами. За огорожею росли берези – тут ховали священослужителів. Зі сходу до храму примикала гай з беріз та лип, в якій знаходилося найперше в селі цвинтар, оточений огорожею з диких каменів і валунів. У 1930-х роках вони були розібрані і використані для будівництва дороги.

Богоявленська церква була закрита в 1948 році і прийшла в повний занепад. Її відродження почалося в 1998 році місцевими православними ентузіастами. Було організовано релігійне товариство Богоявленського приходу Тверської єпархії. На зібрані пожертви був початий ремонт храму.

У 1999 році храм був частково освячений. На парафію прибув священик-настоятель отець Сергій. По вихідних і святах почалися богослужіння.