Кардо Максимус – музей під відкритим небом, чудовий пам'ятник візантійської епохи, дозволяє зрозуміти розмах і міць канула в Лету цивілізації. Він присвячений головній вулиці римського міста Елія Капітоліна, збудованого у II столітті на руїнах Єрусалима.

Римляни тотально руйнували Єрусалим двічі: в ході Першої іудейської війни в 70 році і після кривавого повстання Бар-Кохби 132-135 років, коли то юдеї були фактично вигнані з Палестини.

Розлючений завзятістю, яке демонстрували повсталі євреї, імператор Адріан наказав побудувати на руїнах Єрусалима римську колонію. Назвали її Елія Капітоліна, з'єднавши два слова: Элиус – одне з імен імператора, Капітоліна – за назвою пагорба в Римі, де перебував Капітолій, храм Юпітера. У новому місті римляни також звели язичницькі святилища: Юпітеру – на Храмовій горі, Венері – там, де зараз стоїть Храм Гробу Господнього.

Елія Капітоліна будувалася за типовим римському проекту. Головна вулиця, яка йшла з півночі на південь, називалася, як і у всіх римських містах, Кардо Максимус (основна магістраль «схід – захід» іменувалася Кардо Декуманус). Кардо Максимус була головним центром економічного і суспільного життя: тут городяни торгували, обмінювались новинами, зустрічалися.

У 1894 році в православній Георгіївській церкві у Мадабі (Йорданія) була знайдена мозаїчна карта-панно Святої землі, створена візантійськими майстрами в VI столітті. На карті добре видно план Єрусалиму, до того часу вже повернув собі колишнє ім'я: його перетинає довга пряма вулиця, в якій пізнається Кардо Максимус.

Саму магістраль періоду правління імператора Юстиніана (перша половина VI століття) виявили в 1975 році, коли розпочався проект розвитку Єврейського кварталу. Археологи розкопали в центрі кварталу ділянка вулиці довжиною 150 метрів. Добре видно її пристрій: Кардо Максимус вимощено великими кам'яними плитами, проїжджа частина має ширину 12 метрів, зручні тротуари обрамлені безперервної ланцюгом торгових лавок. Від сонця і дощу лавки були захищені покрівлями, опиравшимися на дві гарні, на всю довжину вулиці, коринфські колонади. Загальна ширина вулиці з тротуарами та лавами – 22, 5 метра, що приблизно відповідає сучасному шестирядному шосе. Дощі не затоплювали магістраль: римські інженери передбачили відмінні дренажні системи.

Розкопаний ділянку Кардо Максимус знаходиться на кілька метрів нижче сучасних вулиць Єврейського кварталу, сюди спускаються сходами. Колони уздовж вулиці – оригінальні, що збереглися від візантійської епохи, як і частина плит мощення. Не менш цікаві і розкриті археологами більш давні культурні шари, що знаходяться під Кардо Максимус. За досить крутих сходах можна спуститися на глибину в кілька десятків метрів. Тут лежать руїни, що відносяться до початку римського періоду і епосі Хасмонеїв (I–II століття до н. е..), до епохи Першого Храму (VIII століття до н. е..). Їх можна побачити і крізь скляні люки в сучасному торговому центрі, що традиційно тягнеться вздовж нинішньої Кардо.