Сохо – квартал торгівлі та розваг у центрі Лондона. Він займає близько квадратної милі і чітко обмежений з півдня – площею Пікаділлі, з півночі – Оксфорд-стріт, із заходу – Ріджент-стріт, зі сходу – Чарінг-Кросс-роуд.

До XVII століття це був вже сформований район. У різні часи тут жили Гайдн, Моцарт, Казанова, Каналетто, Блейк, Ньютон, Джонсон, Маркс. Історія кварталу складалася неоднозначно, проте вона в будь-якому випадку дорога його жителям. Тому в 1970-х роках, коли Сохо зібралися повністю зносити, щоб забудувати заново, мешканці утворили «Товариство Сохо». Воно переконало влади залишити квартал в якості заповідника. Тут немає хмарочосів, ці затишні вулички пам'ятають минулі століття.

Вважається, що назва «Сохо» походить від крику, яким єгер підбадьорює мисливців. У 1536 році за наказом Генріха III тут розбили королівський парк – напевно, і полювання йшла. Пізніше цими землями володіли графи Лестер і Портланд. Вони забудовували квартал, сподіваючись на багатих мешканців, але нічого не вийшло – в Сохо селилися здебільшого іммігранти. До середини XIX століття респектабельні родини звідси виїхали, натомість відкривалися публічні будинки, мюзик-холи і дешеві закусочні.

У 1854 році в Сохо спалахнула холера. У той час підозрювали, що на холеру і чуму хворіють через міазмів в «поганому повітрі». Англійський лікар Джон Сноу уважно вивчив всі випадки холери в Сохо. Спілкуючись з місцевими жителями, він визначив джерело спалаху – не поганий повітря, а громадський насос, вода в якому забруднювалася потрапляли туди стоками. Сноу переконав влади відключити насос (просто прибрати рукоятку), і холера пішла на спад. Зараз на розі Бродвик-стріт і Лексінгтон-стріт встановлена копія того насоса без рукоятки, а навпаки, в пабі «Джон Сноу», можна випити за одного з батьків епідеміології.

У XX столітті Сохо став богемним місцем. Як стверджує фольклор, тутешні паби кожну ніч були набиті п'яними письменниками і художниками, багато з яких були тверезими так рідко, що не встигали прославитися. Проте хто-то все-таки встигав: Сохо вважається батьківщиною британського джазу, тут також починали ті, чиї імена тепер знамениті, – Ерік Клептон, Rolling Stones, Sex Pistols.

Зараз Сохо наповнений барами, ресторанами, нічними клубами і секс-шопами. Квартал уподобала лондонське гей-співтовариство. У 1999 році трапилася трагедія – неонацисти підірвали гей-паб «Адмірал Дункан» на Олд-Комптон-стріт, загинуло три людини. В Сохо знаходяться лондонський Чайна-таун, театри, кінотеатри, музичні магазини і маленький вуличний ринок на Бервік-стріт.

Разом з тим тут є кілька християнських церков (серед них англіканська святої Анни і католицька святого Патріка), храм кришнаїтів та невелика мечеть.