Літературно-меморіальний музей М. М. Зощенка розташовується у Санкт-Петербурзі, в будинку на вулиці Мала Стаєнна, в квартирі, де жив письменник з 1954 по 1958 роки (останні роки життя).

Взагалі, юридично музей іменується Санкт-Петербурзьким державним літературним музеєм «ХХ століття», який з'явився восени 2007 року. Однак почалося все набагато раніше. Ідея про створення музею ленінградської літератури радянських років виникла з ініціативи зберегти і передати майбутнім поколінням пам'ять про унікальну культурну спадщину Ленінграда ХХ століття. Ще не маючи свого приміщення, в якому могла б розміститися експозиція, музей займається формуванням фондів, пошуком зберігачів письменницьких архівів, збором бібліотеки літератури радянського періоду.

Музей утворився на основі меморіального музею М. М. Зощенко, адже в його долі ніби відбилася доля радянської культури ХХ століття з її переслідуванням вільного слова, жорсткими рамками цензури, терором, і одночасно з умінням прожити життя по совісті і зберегти свою людську гідність.

Музей М. М. Зощенка утворився на початку грудня 1988 року. Спочатку він виступав у якості філії музею Ф. М. Достоєвського, а в квітні 1993 року музей став самостійним, коли була відкрита I експозиція. Музей розташовується в останній квартирі письменника у відомому письменницькому будинку на колишньому каналі Грибоєдова. У різний час одночасно з Михайлом Михайловичем у цьому будинку жили Н. Заболоцький, Б. Корнілов, Тобто Шварц, О. Форш, М. Слонімський, Б. Эйхенбаум, Б. Томашевський і безліч інших діячів мистецтва і літератури.

У цей будинок Зощенка перебрався в 1934 році. Потім він не раз міняв квартири, і в останні роки життя опинився в маленькій 2-ухкомнатной квартирі. В даний час одна з кімнат є меморіальною, це – його кабінет. У II кімнаті, де колись була кімната його дружини Віри Володимирівни, знаходиться літературна експозиція.

Неповторність музею полягає в тому, що в кабінеті письменника всі речі – справжні, а обстановка, в якій він жив з 1954 (в інших джерелах – з 1955) по 1958 роки, відтворена з детальною точністю. У кабінеті можна побачити стіл, на ньому – фрагменти рукописів, в друкарській машинці – недописаний лист, окуляри, недбало кинуті, затишна лампа зеленого кольору, біля ліжка – тумбочка, на ній – книга про Гоголя, на конторці – фотографії батьків. Дивлячись на всі ці речі, виникає відчуття, ніби проникаєш в непростий світ письменника, в його изломанную життя.

Сучасна літературна експозиція музею Зощенка була відкрита на початку 2004 року. Є II-ої за рахунком постійною виставкою музею. Вельми цікаве художнє рішення, яке представлене подачею матеріалу на аркушах-перекидках. Їх можна перегортати, як книгу, що зробило експозицію максимально інформативною та інтерактивною. І мова тут йде не тільки про життя і творчість Зощенко, але і про долю вітчизняної культури, про ленінградської літературі ХХ століття, про трагічні історіях інших мешканців письменницького будинку.

Емоційний центр експозиції представлений інсталяцією з водопровідних труб, яка, ніби на машині часу переносить відвідувачів в атмосферу 20-30-х років XX століття. Тут можна побачити старовинний кавник, радіоприймач, ручний млин, безмін, важкий чавунний праска, гасову лампу.

Музей є унікальним, так як тут повністю збережена обстановка робочої кімнати Зощенка та його особисті речі. Також це один з небагато числа музеїв в Петербурзі, в якому відображена яскрава історія літератури 1920-1930-х років.

Музей займається організацією виставкової діяльності, проводить наукову роботу, роботу по поповненню фондів. Одним з основних напрямів діяльності музею останнім часом стала робота з дітьми.