Чудовою окрасою міста є Покрово-Нікольський храм в Клайпеді. Його архітектура відображає канони і традиції російського православного зодчества. Закладений він був у 2000 році, в період, коли починали відновлюватися і будуватися багато православні храми. Але його спорудження давалося нелегко: молитвою і пожертвами, матеріальними витратами і старанністю не лише священнослужителів, а й самих парафіян.

У Клайпеді з 1946 року діяв Православний храм Всіх святих, побудований в центрі міста, але з часом його стало недостатньо для потреби православних жителів тому було прийнято рішення побудувати новий храм на околиці міста. Бокові вівтарі храму освячено на честь Покрови Божої Матері та Святого Миколая. І не випадково, так як Святитель Миколай Мирлікійський здавна визнаний покровителем моряків і всіх плавають по воді, і в портовому місті освячення храму на честь нього закономірно. Так само Покров Божої Матері, один з найбільш шанованих свят на Русі, позначає захист Богородиці стражденних, які подорожують і всіх християн.

Було обрано район будівництва - Смильтяле. Нелегко було визначити місце для храму, так як земля була нестійкою, хиткою. Але з великим трудом все-таки острівець міцного грунту був виявлений. І з самого початку будівництва на освяченій майданчику проходили молебні, які здійснювали архімандрит Антоній Буравцев і протоієрей Ілля Шапирою. Парафіяни допомагали не тільки молитвою, але й відкриттям збору коштів на організованих ними ярмарках. Всі допомагали, чим могли: проводили суботники, допомагали копати котлован, будували лісу, чергували. Будівля підвели під дах досить швидко. В Нікольському прибудові встановили «Голгофу» та іконостас, роботи вільнюського різьбяра по дереву Підгорного Володимира, багато ікони були написані місцевим художником Маргаритою Артамонової.

Освячення Нікольського престолу прочани спостерігали незвичайні природні явища: на початку хресного ходу сильний вітер раптом припинився, затихла буря і над храмом висвітилися три веселки, як знак того, що Покров Богоматері присутня над ними.

Але треба ще пережити багато труднощів. Недолік матеріальних засобів, досвіду керівника будівництва вплинули на те, що в 2001 році роботи призупинилися майже на три роки. Не доведена до кінця споруда церква не була поставлена на консервацію, а тому зазнавала руйнації, і для того, щоб продовжити роботи знадобилось докласти багато зусиль, в тому числі і матеріальних.

Литовська православна єпархія в 2004 році призначила досвідченого священнослужителя – благочинного Каунаського округу, настоятеля Благовіщенського собору Анатолія Стальбовского. Так як у приході на той час вже не залишалося коштів, довелося вдаватися до допомоги спонсорів, ними стали жертводавці Олександр Попов, Володимир Романов, Володимир Стефанів. На кошти місцевих підприємців так само було встановлено купол дзвіниці, створена парафіяльна бібліотека. Допомогу надавали й інші мешканці міста: прикрашали, облаштовували храм. І тепер всі, хто брав участь у спорудженні храму, по праву можуть пишатися таким чудовим архітектурним комплексом.

Храм побудований за проектом російського архітектора Дмитра Борунова. Будували його фахівці-будівельники з майстерні «Дабор» р. Пензи. Не один новий храм збудований їхніми працями на території Росії і за її межами. Споруди гармонійно зливаються з природним ландшафтом. Плавні форми храму, півкола, полусводы, апсиди створюють враження гарного малюнка. Все будова нагадує архітектуру храмів Давньої Русі. На свято Покрови Божої матері у 2007 року митрополитом Вильнюсским і Литовським Хризостом був освячений іконостас, дзвони в новому храмі.

В даний час церковний комплекс майже повністю завершений. Побудована дзвіниця, церковний будинок, в якому відкриваються недільна школа, бібліотека. Закладено фундамент для будинку священиків і майстерень. Парафіянами цього чудового храму стала велика частина православних жителів міста Клайпеди. Опікуються прихід і служать у храмі: благочинний Каунасско-Клайпедського округу протоієрей Анатолій Стальбовский, о. протоієрей Григорій Негурица, ієрей Олександр Оринко.