Кафедральний Собор Себу – це резиденція Архієпископа Себу, розташована в столиці однойменної провінції. Будівництво собору почалося в 1689 році і тривало багато років через перерв, викликаних браком фінансування та іншими непередбаченими обставинами. Одного разу гроші, виділені на будівництво собору, були витрачені на боротьбу з піратами моро. В інший раз зведення собору перервалося через смерть єпископа, який керував будівництвом. У 1786 році був готовий лише фасад, а освячення собору відбулося в 1940 році – через 250 років після початку будівництва.

Архітектура Кафедрального Собору є типовою для церков іспанського колоніального періоду – приземкувата будівля з міцними стінами, здатними протистояти тайфунам та інших природних катаклізмів. На фасаді можна побачити фронтон у формі трилисника, прикрашений різьбленими квітковими мотивами, написом «Ісус Христос» і парою грифонів. Над головним входом красується іспанський королівський герб символізує внесок іспанської монархії в будівництво собору.

Під час Другої Світової війни велика частина собору була зруйнована в результаті бомбардування міста військами союзників, назавжди були втрачені столітні архіви єпископства. Вціліли тільки дзвіниця, побудована в 1835 році, фасад і стіни. Інша частина церкви була відновлена в 1950-х роках. В 1982 році за ініціативою архієпископа Хуліо Розалеса біля ризниці був побудований мавзолей, в якому нині покояться останки єпископів і духовних осіб Себу. У 2009 році в соборі проводилися масштабні реставраційні роботи, а у Ватикан був відправлений запит про надання собору статусу «малої базиліки» на честь християнського Святого великомученика Віталія. День поклоніння цьому святому збігається із днем, коли 450 років тому на Себу було знайдено зображення Немовляти Ісуса.