Абатство Михельбойерн - бенедиктинський монастир, розташований в Дорфбойерн в 30 кілометрах на північ від Зальцбурга.

На місці монастиря існувала чернеча келія ще 736 році, як йдеться у монастирському регістрі. Після угорської війни, в 977 році після пожертвувань імператора Оттона II почалося будівництво монастиря. Освячення відбулося 18 липня 1072 року, а першим відомим настоятелем монастиря був Вериганд (1072-1100 рр.). Кризовим періодом для монастиря став пожежу, що сталася в 1364 році.

З 17-го століття в абатстві Михельбойерн почався період процвітання, який привів до амбітних будівельних робіт. Зокрема, був побудований бароковий вівтар у 1691 році під керівництвом архітектора Йоганна Міхаеля Роттмайера. На цей період припав розквіт освіти і природничих наук. Більше 25 ченців з абатства викладали в зальцбурзькому університеті. Абатство також взяло на себе безліч пасторських обов'язків у довколишніх парафіях. З 1641 року монастир став членом конгрегації Зальцбурга. Під керівництвом абата Антона Мозера була відновлена бібліотека, а в 1771 році в залі були створені фрески Францем Миколою.

Під час націонал–соціалістичного періоду школи і церкви були закриті, а ченці були вигнані. Повернутися в абатство ченці змогли тільки після закінчення Другої світової війни, а церква абатства повторно освятили в 1950 році.

Сьогодні монастир є процвітаючою громадою бенедиктинців, відомий як освітній і культурний центр. Ченці працюють в школі, абатство має різний бізнес: ферми, завод теплопостачання, пайова участь у пивоварні. Чинним настоятелем є Йоханнес Перкманн, який був обраний у 2006 році.