Автомобільний музей М. Красинца під відкритим небом розташований у Чернском районі Тульської області. Історія музею бере свій початок з 1991 року, коли ралійний пілот московських клубних команд і професійний автомеханік, Михайло Красинец, пішовши з великого спорту, зайнявся колекціонуванням старих радянських автомобілів. Авто Михайла зайняли цілу московську вулицю, сусіди обурювалися і скаржилися, машини регулярно підпалювали і грабували, а в день виборів половина колекції була відправлена владою на звалище.

Тоді Михайлу разом з дружиною довелося продати московську квартиру. На виручені гроші були придбані ще кілька раритетів, і вся колекція вирушила в село Черноусово, що в Тульській області. В городі будинку, який стоїть на крутому березі річки Чернь, Михайло і зараз продовжує займатися реставрацією автомобілів і створенням музею.

З часом музей М. Красинца став філією Чернського краєзнавчого музею, а сам колекціонер його науковим співробітником. Музей являє собою зібрання машин, які використовувалися в період з 1946 по 1991 рр.

Перед будинком Михайла на поле представлені майже всі моделі машин, які були випущені на АЗЛК. На сусідній алеї» можна побачити «Запорожці». В СРСР «Запорожець» користувався популярністю із-за відносної дешевизни. Також «Запорожці» за рахунок великого дорожнього просвіту відрізнялися високою прохідністю. На іншій алеї – представники Горьковського автозаводу: «Перемоги», «Волги», «Зими». Окремо виділяється автором музею міліцейська тематика. Скраю стоїть важка техніка.

За будинком Красинца припарковані особливо дорогі його серцю автомобілі. Тут можна побачити «Москвич», з якого починалася автоколлекция, «Мерседес» 1964, і «Чайка» ГАЗ-13. Всі автомобілі в Черноусово доставлялися своїм ходом або на жорсткому зчепленні.

Крім масових моделей в музеї Михайла можна познайомитися і з рідкісними, одиничними екземплярами. Наприклад, досвідчений екземпляр «Москвич 3-5-5», який планувався в серію замість 412-го. Красинец викупив його у заводському музеї. Також в автомузеї під відкритим небом можна побачити карету швидкої допомоги, виготовлену на базі універсала «ГАЗ-22», мотоколяску «СЗД».

Біля паркану в розібраному вигляді стоїть кузов від «Москвича-415» – своєрідного «джипа», який був замовлений військовими у АЗЛК, але не дійшов до виробництва. Прихильників формули 4х4 можуть зацікавити випускаються малими партіями повнопривідні версії «Москвичів» – універсала М-411, «Перемоги» ГАЗ-72, седана М-410Н.

У планах Михайла Красинца – прокладання дороги до музею і споруда критого комплексу. Сьогодні ж музей більше схожий на збори старих пошарпаних радянських автомобілів в майже безлюдною селі, до якої важко під'їхати.